10.02.2021
Тема уроку: Вірші зарубіжних поетів про дружбу
і кохання.
Роберт Бернс. «Любов».
Генріх Гейне. «Коли настав чудовий
май…».
Почнемо свою роботу з вивчення творчості Р.
Бернса (1759 – 1796).
Роберт Бернс – видатний шотландський поет.
Його поезія нікого не залишає байдужим. Він писав прості і гарні пісні, які
співали по всій Шотландії. Він був чудовим ліричним поетом, але міг писати гумористичні й сатиричні вірші,
оспівував вірне кохання, дружбу і свою маленьку Шотландію. «У мене не було
бажання стати поетом, поки кохання не охопило всього мене, а потім уже прийшли
Вірші і Пісні, вони стали тією безпосередньою мовою, якою говорило моє серце»,
- так говорив про себе Роберт Бернс 1783 року.
Поет присвячував вірші багатьом жінкам. І в
кожному з них він загострював увагу на
сором’язливості, ніжності, відданості, шляхетності.
У 1785 році Бернс полюбив Джину Армор (1765 –
1854), дочку заможного підрядчика. Бернс видав їй письмове «зобов’язання» -
документ, який по шотландському праву засвідчував фактичний, хоч і незаконний
шлюб. Багаті батьки коханої перешкодили їхньому шлюбові. Батько Джин порвав
«зобов’язання» і відмовився взяти поета зятем. Навіть коли кохана народила
Бернсу двійню, це не розчулило серце батьків Джин і діти росли без батька.
І лише коли Бернс став знаменитим на всю
Шотландію поетом, він зміг поєднатися зі своєю родиною. Роберт і Джин зуміли
пронести своє кохання крізь усі складнощі життя. Своїми іменами – Роберт і Джин
– вони назвали близнюків, що народилися першими. А в день смерті Бернса народився їх п’ятий син, і тому Джин не змогла
провести чоловіка в останній путь.
Рідний брат Роберта, покидаючи будинок вдови,
дав Джин у борг 1 шилінг, тому що в домі зовсім не було грошей. І лише допомога
друзів (зокрема Вальтера Скотта) врятувала родину від злиднів. І коли через
декілька років король призначив пенсію вдові Бернса, Джин відмовилася від неї.
А світ і зараз захоплюється прекрасними рядками про їхнє кохання.
Творчість Бернса високо цінували Іван Франко,
Леся Українка, Павло Грабовський, Микола Лукаш, а Шевченко називав його «поетом
народним і великим».
Ми будемо читати вірш Р. Бернса «Любов»,
присвяченого його коханій Джин.
РОБОТА НАД ТЕКСТОМ
а) Читання мовою оригіналу, дослівний
переклад.
б) Читання в пер. М. Лукаша, В. Мисика.
Порівняння з оригіналом.
Моя кохана — пишна рожа,
Краса весняних днів;
Моя кохана — мелодійний,
Приємно-зграйний спів.
Яка краса твоя безмежна,
Така й любов моя;
Тебе любитиму я, поки
Всі висохнуть моря.
І висохнуть моря, кохана,
Й розтопиться граніт;
Тебе любитиму я, поки
Не западеться світ.
Прощай, прощай, моя кохана,
Я йду, я йду звідсіль!
Та знову я прийду, кохана,
Й за десять тисяч миль!
(Переклад Василя Мисика)
Моя любов — рожевий квіт
В весінньому саду,
Моя любов — веселий спів,
Що з ним я в світ іду.
О, як тебе кохаю я,
Єдиная моя!
Тому коханню не зміліть,
Хоч висхнуть всі моря.
Нехай посхнуть усі моря,
Потануть брили скал,
А ти навік любов моя, —
Аж згасне сонця пал.
Прощай, прощай, мій рідний край,
Прощай, моя любов,
Та де б не був я, мила, знай —
Прийду до тебе знов!
(Переклад Миколи Лукаша)
ТВОРЧІСТЬ ГЕНРІХА ГЕЙНЕ (1797 – 1856)
«Без любові немає щастя, без щастя немає
життя». Така життєва позиція геніального німецького поета Г. Гейне.
Поет
народився 13 грудня 1797 року в м. Дюссельдорфі (Німеччина). Його сім’я завжди
відчувала матеріальну скруту, тому юнака відправили до м. Гамбург, де він
навчався комерційної справи у свого багатого дядька – Соломона Гейне. Генріх
відповідав за листування, а у вільний час писав вірші.
Першим поштовхом до їх написання стало його
нещасливе кохання до кузини Амалії (старшої дочки дядька Соломона). Вона була
дуже привабливою дівчиною, але зростала в атмосфері, де найбільше цінували
гроші, кар’єру і спадок. Амалія мріяла про шлюб з багатим чоловіком, який би
зміг забезпечити їй заможне життя. Тому щирі почуття юнака не знайшли
відповіді. Дівчина згодом вийшла заміж за багатого аристократа, а Гейне став
відомим поетом, талант якого розквітнув під впливом кохання.
Кохання і душевні страждання – основна тема
ранньої лірики Гейне, зокрема його збірки «Книга пісень» (1817 – 1827).
До цієї збірки увійшов і вірш «Коли настав
чудовий май», перекладений Лесею Українкою в 1890 році.
Переживання ліричного героя виходять далеко за
межі біографії митця. У вірші йдеться про високе почуття кохання, що надає
життя людському серцю.
РОБОТА НАД ТЕКСТОМ
а) Читання вірша мовою оригіналу.
б) Читання вірша у пер. Лесі Українки.
в) Читання вірша у пер. Леоніда
Первомайського.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять вірш про кохання (на вибір)
22.01.2021 року
Тема: Уславлення ліцейської дружби й вірності
ідеалам у вірші «19 жовтня 1825 року». Авторські спогади й роздуми у творі.
Кажуть,
що шкільні роки — незабутня пора, а шкільна дружба — найміцніша. Так це чи ні,
ви зможете оцінити не тепер, а тільки на відстані років. Для великого
російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна, із яким ми познайомимося
ближче на цьому уроці навчання в Ліцеї стало найсвітлішими роками, сповненими
творчості, дружби, душевної гармонії
Своїм друзям Пушкін присвятив багато віршів, а
особливий серед них — «19 жовтня 1825 року». 19 жовтня 1811 року — день
відкриття Ліцею, і всі ліцеїсти вважали його своїм святом. Після закінчення
Ліцею (1817) поет уже знаходився в засланні, у Михайлівському, і не зміг
побувати на традиційній зустрічі випускників, створив це «послання» для них.
Заповніть
в зошиті таблицю. Імена яких ліцейських друзів згадує О.Пушкін у вірші? Які
слова і вирази зустрічаються у вірші, коли автор згадує ліцейських друзів?
Прізвища
ліцейських друзів |
Цитати
з тексту |
|
|
|
|
2.Виконайте
невеличку самостійну роботу письмово в зошиті.(Пишемо лише номер завдання і
відповідь).
1.Укажи, кому О.Пушкін
присвятив свій вірш «19 жовтня»: а) коханій; б) матері;
в) друзям; г) синові.
2. Укажи подію, що припадала на
19 жовтня, яку щорічно святкував О.Пушкін: а) закінчення ліцею; б) заснування
ліцею; в)день народження; г) іменини.
3. Укажи автора поетичного
рядка «Служіння муз не терпить суєти»:
а) Р.Бернс;
б) Г.Гейне; в) О.Пушкін; г)
Б.Окуджава.
4. Укажи прізвище німецького
поета, якого згадує О.Пушкін у творі «19 жовтня»:
а) Й.В.Гете; б) Ф.Шиллер; в)
Г.Гейне; г) Е.Т.Гофман.
5. Укажи назву села або міста,
де знаходився О.Пушкін, коли створив вірш «19 жовтня»: а) Петербург; б) Одеса;
в) Михайловське; г) Царське Село; д) Миколаїв.
6. О.Пушкіна ліцеїсти називали
Француз за те, що він а) виписував одяг із Франції; б) приїхав із Франції; в) досконало
знав французьку мову; г) його предки походили з давнього французького роду.
Домашнє завдання: прочитати повість О.Гріна
«Пурпурові вітрила»
20.01.2021
Тема:Олександр
Сергійович Пушкін. Дитинство та юність О.С.Пушкіна. «19 жовтня 1825 року»
1. Ознайомтеся з біографією письменника
та складіть в зошит хронологічну таблицю.
6 червня 1799 року у Москві на Німецькій вулиці у відставного майора
Сергія Львовича Пушкіна та дружини його Надії Осипівни народився син Олександр.
Рід Пушкіних належав до старовинного дворянського роду, що брав свій початок у
XIII столітті й був тісно пов’язаний з історією становлення Російської держави.
Так, його бабуся походила з роду Ржевських, відомого ще з часів Київської Русі.
А мати, Надія Осипівна, була онукою Абрама Петровича Ганнібала, хрещеника й
вихованця Петра I, «арапа Петра Великого». Зазначимо, що поет завжди цікавився
своїм родоводом і з гордістю писав: «Ім’я предків моїх зустрічається щохвилини
в російській історії». Батько поета був високоосвіченою людиною: досконало знав
французьку мову, мав велику бібліотеку, знав напам’ять безліч поезій та умів їх
гарно декламувати, сам писав вірші, любив театр, музику.
Дитинство поета пройшло у Москві та Захаровому, у маєтку бабусі Марії
Олександрівни Ганнібал. Саме їй та няньці Орині Родіонівні маленький Олександр
зобов’язаний першими яскравими враженнями від російських народних казок, за
ними він навчився і російської грамоти. Влітку 1811 року дванадцятирічного
Олександра віддали до Царськосельського Ліцею – закритого навчального закладу
для дітей дворян, яких мали виховувати для державної служби. Того року прийняли
лише тридцять учнів, яким у майбутньому судилося стати гордістю Російської
імперії. Юний ліцеїст вільно володів французькою мовою, тому його всі називали
«Француз». У роки навчання в Ліцеї Пушкін знайшов справжніх друзів: І. Пущина,
В. Кюхельбекера, А. Дельвіга, К. Данзаса, І. Малиновського, М. Яковлєва
та інших. Дружба з ними тривала протягом усього життя поета. У день випуску всі
вони поклялися у вічній дружбі, обмінялися чавунними обручками і вирішили
зустрічатися щороку 19 жовтня.
У Ліцеї Пушкін почав писати вірші. Перший його вірш був опублікований
1814 року і називався «К другу стихотворцу». Юний автор намагався приховати
своє прізвище і тому підписався«Н. К. Ш. П.» (якщо читати справа наліво, то
вийде прізвище Пушкін без голосних). Взагалі, поезія ліцейського періоду вражає
своєю життєрадісністю, прославленням радощів життя, кохання, дружби.
14 грудня 1825 р. у Петербурзі на Сенатській площі відбулося повстання
декабристів, серед яких було багато друзів та знайомих О. Пушкіна. Найактивніших
із них було повішено, інших – відправлено на двадцятип’ятирічне заслання до
Сибіру. На знак їхньої підтримки поет пише вірш «У глибині сибірських руд…»,
який передає до Сибіру за допомогою
М. Волконської, що їхала до свого засланого чоловіка. Новий цар Микола I
викликав О. Пушкіна до Москви, неначебто вибачивши йому і прагнучи зробити
поета покірним, привернути його на свій бік. До кінця життя Пушкіна цар був
його цензором, за ним увесь час слідкувало III жандармське відділення на чолі з
Бенкендорфом. Проте поет залишився вірним своїм переконанням.
Січень 1837 року приніс у дім Пушкіних непоправиму втрату: на дуелі було
поранено Пушкіна. Через декілька днів він помер. Його смерть стала трагедією не
тільки для літератури, а й для всієї Росії. Горе й обурення всього народу
висловив тоді ще нікому не відомий М. Лермонтов у вірші «Смерть поета».
Поховано О. Пушкіна у Святогорському монастирі на Псковщині, поруч із могилами
його предків.
2. Про вірш «19 жовтня 1825 року»
Тема дружби у творчості Пушкіна займає значне місце. Дружба була поняттям
священним і особливо значущим, винесеним поетом з Ліцею. Саме там виховувалися
почуття товариства, відданість друзям, братнім зв’язкам. Ліцеїстів об’єднували
вільність думки, любов до мистецтва. І надалі Пушкін буде віддавати перевагу
коло друзів світському суспільству.
Протягом усього життя поет пише вірші, присвячені друзям: «Дельвігу»
(1817), «Чаадаєву» (1818, 1821), «Пущину» (1817), «Друзям» (1822). Найперші
твори на цю тему були написані в ліцейський період.
Особливе місце в ліриці Пушкіна займають вірші, присвячені дню відкриття
Ліцею, який став для поета, та й для багатьох інших вихованців, місцем,
згуртувати їх на все життя. І цій даті поет присвятив не одну поезію. Мабуть,
найвідоміший вірш – це «19 жовтня» (1825).
Він було написаний під час заслання до Михайлівського, в період розлуки з
тими, хто був дорогий автору, в період самотності. Туга в’янучої природи
гармонує з внутрішнім станом Пушкіна. Але автор не відчуває себе всіма
покинутим: «Я п’ю один; і на берегах Неви мене друзі сьогодні іменують…»
Зв’язок з друзями настільки міцний, що виявляється вище політики, вище
державних заборон.
Наперекір волі царя ліцеїсти продовжують зустрічатися. «Поета будинок
опальний, проте Пущин мій, ти перший відвідав…»; «І ти прийшов, син ліні
натхненний, о Дельвіг мій …»; «Ми зустрілися і братськи обнялися…» – пише
Пушкін у зверненні до Горчакова.
Дружба рятує його від «мереж долі суворою», допомагає подолати болісність
заслання і дарує надію на зустріч у майбутньому:
Друзі підтримували поета у важкі часи конфліктів з владою, але от прийшла
пора самому Пушкіну у черговий раз виказати підтвердження своєї відданості.
Звичайно ж, мова йде про взаємини поета з декабристами і про вірш «У
глибині сибірських руд…». У цьому посланні – наче відповідь, подяка Пушкіна і
одночасно допомога; віра в друзів і моральна підтримка; згода з ними, визнання
їх правоти.
Незвичайний внутрішній зв’язок завжди об’єднував ліцеїстів. Ця нитка не
обривалася ніколи. Така братерська дружба не раз допомагала справлятися з
життєвими труднощами і надихала поета на створення чудових віршів, які по праву
займають особливе місце в російській літературі.
3. Прочитайте виразно вірш.
4. Вірш мовою оригіналу (для бажаючих)
19 октября
Роняет лес багряный свой убор,
Сребрит мороз увянувшее поле,
Проглянет день как будто поневоле
И скроется за край окружных гор.
Пылай, камин, в моей пустынной келье;
А ты, вино, осенней стужи друг,
Пролей мне в грудь отрадное похмелье,
Минутное забвенье горьких мук.
Печален я: со мною друга нет,
С кем долгую запил бы я разлуку,
Кому бы мог пожать от сердца руку
И пожелать веселых много лет.
Я пью один; вотще воображенье
Вокруг меня товарищей зовет;
Знакомое не слышно приближенье,
И милого душа моя не ждет.
Я пью один, и на брегах Невы
Меня друзья сегодня именуют...
Но многие ль и там из вас пируют?
Еще кого не досчитались вы?
Кто изменил пленительной привычке?
Кого от вас увлек холодный свет?
ей глас умолк на братской перекличке?
Кто не пришел? Кого меж вами нет?
Он не пришел, кудрявый наш певец,
С огнем в очах, с гитарой сладкогласной:
Под миртами Италии прекрасной
Он тихо спит, и дружеский резец
Не начертал над русскою могилой
Слов несколько на языке родном,
Чтоб некогда нашел привет унылый
Сын севера, бродя в краю чужом.
Сидишь ли ты в кругу своих друзей,
Чужих небес любовник беспокойный?
Иль снова ты проходишь тропик знойный
И вечный лед полунощных морей?
Счастливый путь!.. С лицейского порога
Ты на корабль перешагнул шутя,
И с той поры в морях твоя дорога,
О волн и бурь любимое дитя!
Прекрасных лет первоначальны нравы:
Лицейский шум, лицейские забавы
Средь бурных волн мечталися тебе;
Ты простирал из-за моря нам руку,
Ты нас одних в младой душе носил
И повторял: «На долгую разлуку
Нас тайный рок, быть может, осудил!»
Друзья мои, прекрасен наш союз!
Он как душа неразделим и вечен —
Неколебим, свободен и беспечен
Срастался он под сенью дружных муз.
Куда бы нас ни бросила судьбина,
И счастие куда б ни повело,
Всё те же мы: нам целый мир чужбина;
Отечество нам Царское Село.
Из края в край преследуем грозой,
Запутанный в сетях судьбы суровой,
Я с трепетом на лоно дружбы новой,
Устав, приник ласкающей главой...
С мольбой моей печальной и мятежной,
С доверчивой надеждой первых лет,
Друзьям иным душой предался нежной;
Но горек был небратский их привет.
И ныне здесь, в забытой сей глуши,
В обители пустынных вьюг и хлада,
Мне сладкая готовилась отрада:
Троих из вас, друзей моей души,
Здесь обнял я. Поэта дом опальный,
О Пущин мой, ты первый посетил;
Ты усладил изгнанья день печальный,
Ты в день его лицея превратил.
Ты, Горчаков, счастливец с первых дней,
Хвала тебе — фортуны блеск холодный
Не изменил души твоей свободной:
Все тот же ты для чести и друзей.
Нам разный путь судьбой назначен строгой;
Ступая в жизнь, мы быстро разошлись:
Но невзначай проселочной дорогой
Мы встретились и братски обнялись.
Когда постиг меня судьбины гнев,
Для всех чужой, как сирота бездомный,
Под бурею главой поник я томной
И ждал тебя, вещун пермесских дев,
И ты пришел, сын лени вдохновенный,
О Дельвиг мой: твой голос пробудил
Сердечный жар, так долго усыпленный,
И бодро я судьбу благословил.
С младенчества дух песен в нас горел,
И дивное волненье мы познали;
С младенчества две музы к нам летали,
И сладок был их лаской наш удел:
Но я любил уже рукоплесканья,
Ты, гордый, пел для муз и для души;
Свой дар как жизнь я тратил без вниманья,
Ты гений свой воспитывал в тиши.
Служенье муз не терпит суеты;
Прекрасное должно быть величаво:
Но юность нам советует лукаво,
И шумные нас радуют мечты...
Опомнимся — но поздно! и уныло
Глядим назад, следов не видя там.
Скажи, Вильгельм, не то ль и с нами было,
Мой брат родной по музе, по судьбам?
Пора, пора! душевных наших мук
Не стоит мир; оставим заблужденья!
Сокроем жизнь под сень уединенья!
Я жду тебя, мой запоздалый друг —
Приди; огнем волшебного рассказа
Сердечные преданья оживи;
Поговорим о бурных днях Кавказа,
О Шиллере, о славе, о любви.
Пора и мне... пируйте, о друзья!
Предчувствую отрадное свиданье;
Запомните ж поэта предсказанье:
Промчится год, и с вами снова я,
Исполнится завет моих мечтаний;
Промчится год, и я явлюся к вам!
О сколько слез и сколько восклицаний,
И сколько чаш, подъятых к небесам!
И первую полней, друзья, полней!
И всю до дна в честь нашего союза!
Благослови, ликующая муза,
Благослови: да здравствует лицей!
Наставникам, хранившим юность нашу,
Всем честию, и мертвым и живым,
К устам подъяв признательную чашу,
Не помня зла, за благо воздадим.
Полней, полней! и, сердцем возгоря,
Опять до дна, до капли выпивайте!
Но за кого? о други, угадайте...
Ура, наш царь! так! выпьем за царя.
Он человек! им властвует мгновенье.
Он раб молвы, сомнений и страстей;
Простим ему неправое гоненье:
Он взял Париж, он основал лицей.
Пируйте же, пока еще мы тут!
Увы, наш круг час от часу редеет;
Кто в гробе спит, кто, дальный, сиротеет;
Судьба глядит, мы вянем; дни бегут;
Невидимо склоняясь и хладея,
Мы близимся к началу своему...
Кому <ж> из нас под старость день лицея
Торжествовать придется одному?
Несчастный друг! средь новых поколений
Докучный гость и лишний, и чужой,
Он вспомнит нас и дни соединений,
Закрыв глаза дрожащею рукой...
Пускай же он с отрадой хоть печальной
Тогда сей день за чашей проведет,
Как ныне я, затворник ваш опальный,
Его провел без горя и забот.
Домашнє завдання: виразно читати та аналізувати поезію.
15.01.2021 року
Увага! Контрольну роботу виконуємо на уроці і відразу ж присилаємо на перевірку.
Тема: Контрольна робота №3. Духовне випробування
людини.
1.
Під час Другої світової війни Джеймс Олдрідж був:
А) військовим
льотчиком; Б) військовим
кореспондентом;
В) студентом Оксфордського
університету; Г)
оператором.
2.
За фахом Бен був:
А) аквалангістом; Б)
льотчиком; В) лікарем; Г) військовим.
3.
Чому Бен узявся за підводну зйомку?
А) щоб заробити на життя; Б) щоб
змінити професію;
В) йому подобалося плавати під
водою; Г) щоб придбати новий дім.
4.Укажіть,
що Бен відчуває до сина під час польоту.
А) повагу; Б) любов; В)
роздратування; Г) злість; Д) ніжність.
5.
Після сутички з акулами найстрашнішим було те, що:
А) Бен втратив дорогу французьку камеру;
Б) Деві міг залишитись сам і його могли не знайти;
В) літак не зміг
летіти; Г) Деві не зміг вибратися на берег.
6.
Що Деві довелося робити самому?
А) вести літак; Б) готувати
їжу;
В) знімати на камеру акул;
Г) ремонтувати літак.
7.
Укажіть, завдяки чому Деві вдалося повести літак за
правильним маршрутом.
А) карті; Б) досвіду; В) компасу; Г) інтуїції; Д)
підказці батька.
8.
Чим закінчується зустріч двох воїнів (за твором
Р.Кіплінга «Балада про Схід і Захід»?
А) битвою;
Б) примиренням; В) втечею одного з воїнів;
Г) загибеллю героїв.
9.
Продовжіть твердження: «У вірші «Якщо…» Р. Кіплінг
закликає сина …».
А) боротися за справедливість; Б)
вірити в добро;
В) мріяти про щасливе майбутнє; Г)
за будь-яких обставин залишатися моральною людиною.
10. У творі
Дж.Р.Кіплінга Полковничий син зазнав поразки, тому що
А) Камаль підстрелив його коня Б) потрапив у
засідку в проваллі
В) його кінь спіткнувся і впав у гірський потік Г) витратив усі набої
11. Випишіть ті
словосполучення, що характеризують ставлення Бена до сина після сутички з
акулою:
Хлопчик його дратував; забував про присутність сина;
обережно і терпляче пояснює; «теплішав душею»; чужі один одному; говорив із
сином різко; знаходить слова, які не ображають Деві; «намацував шлях до серця
хлопчика».
12. Установити
відповідність між письменниками та назвами їхніх творів:
А Ф. Шиллер
1 «Останній дюйм»
Б Р.Л.Стівенсон 2 «Балада
про Схід і Захід»
В Дж.Р.Кіплінг
3 «Рукавичка»
Г Дж.Олдрідж
4 «Світязь»
5 «Вересовий трунок»
13. Відтворіть
ланцюжок подій, проставивши правильну нумерацію.
А.Страх Деві
Б. Зйомки під водою
В. Самостійний політ Деві
Г. Акуляча бухта
Д. Допомога пораненому батькові
Е. Сутичка Бена з акулою
Є.Зустріч у
лікарні
14. Дайте розгорнуту
відповідь на питання «Які риси характеру потрібно виховувати у собі, щоб стати
справжньою Людиною?» (за прочитаними творами).
13.01.2021 року
Тема: Проблема духовного випробування
людини та її моральної стійкості у вірші Р.Кіплінга «Якщо…». Сюжет і композиція
вірша. Художні особливості твору, його провідна ідея (людина повинна залишатися собою у різних
життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам).
1. Прослухайте
виразне читання вірша «Якщо…» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=zppNyH3Npgc
2. Прочитайте
вірш «Якщо…» на с136.
3. Зробіть
запис у зошит:
Тема: звертання-заповіт ліричного героя до сина.
Ідея: возвеличення сили людського духу, спроможної
витримати всі випробування на життєвому шляху.
Основна думка: людина
повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність
моральним принципам.
Жанр: філософська лірика.
Домашнє завдання: вивчити напам’ять вірш. Здавати після локдауну.
29.12.2020
Тема: Редьярд Кіплінг. Протистояння і
примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід». Антитези у творі. Ідеї
миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син).
Життя і творчість Р Кіплінга вражають своєю насиченістю і
жахливими протиріччями. Вони припали на час, коли християнські чесноти - любов
і милосердя - підім’яла під себе міждержавна жорстокість, ненаситність та
загарбницька політика.
У душі Редьярда
Кіплінга одночасно жили Захід і Схід, які, за його ж власними словами, «з місць
не зійдуть, поки не стане Небо з Землею на страшний Господній суд».
Майбутній
письменник народився і провів раннє дитинство у колонізованій англійцями Індії,
одержав освіту у школі та у військовому коледжі в Англії, де його виховували як
«будівничого імперії». Будучи залюбленим у життя та побут індусів і їхню
країну, вражаючи співвітчизників історіями про екзотичні, незвідані землі, він
став «пророком британського імперіалізму». Його ідеї були досить прості:
«Імперія вище всього, англосакси покликані нести світло цивілізації іншим
народам, борг англійця - беззавітно служити батьківщині». Все життя прославляв
колоніальну політику і навіть втратив єдиного сина, віддавши його на війну.
Патріотичні вірші Кіплінга були гарно написані, вони підтримували бойовий дух
британських солдатів, які, воюючи за те, що їм не належить, проливали чужу
кров.
Прочитайте баладу на сторінках 133-135.
Дайте усно відповіді на запитання на сторінці 135.
Перейдіть за посиланням та ознайомтеся з поданою
інформацією.https://dovidka.biz.ua/balada-pro-shid-i-zahid-analiz/
Тема:
Символічність назви оповідання. Утвердження сімейних цінностей.
1. Прочитайте поданий нижче матеріал.
Герої оповідання дуже самотні.
І цей стан викликає у них депресію.
Самотній Бен, у 43
роки він припинив літати, втратив будь-яку надію знайти пристойну роботу. Від
нього пішла дружина. .Він залишився віч-на-віч зі своїми проблемами.
Мати деві,
Джоанна, що повернулася додому на Ліннен-стріт у місто Кембридж, штат
Массачусетс, хоча й живе так, як вона бажає, навряд чи дуже щаслива, її
абсолютно не цікавить син.
Самотній Деві,
якому було найважче, адже він ще дитина. А будь-яка дитина не може почуватися
нормально без батьківського піклування, материнської ласки, спокою в домі.
– Чи згодні
ви з тим, що непорозуміння у взаєминах батьків і дітей залежать від кожного з
них?
– Як уникати таких
проблем у спілкуванні?
– Назвіть
проблеми, які порушуються у творі.
– Яка головна
думка оповідання?
– Чому твір
називається “Останній дюйм”?
Домашнє
завдання:
Дібрати цитати, що
характеризують батька й сина.
Скласти декілька
порад Бену і Деві, дотримуючись яких, вони зможуть налагодити свої стосунки*.
Обрати правильний варіант відповіді. За кожну правильну відповідь-1 бал.
1) Билини – це…
а)фантастичні розповіді;
б)жанр руського фольклору;
в)розповіді про подвиги героїв?
2)Ілля Муромець - це...
а)розбійник;
б)київський князь;
в)богатир?
3)Балада «Вільшаний король» належить...
а)Й.В. Гете;
б)А. Міцкевичу;
в)Р.Л. Стівенсону?
3)Який твір написав Фрідріх Шіллер:
а) «Рукавичка»;
б) «Балада прикмет»;
в) «Вільшаний король»?
4)Визначте жанр твору «Ілля Муромець і Соловей -розбійник»:
а)літературна балада;
б)фольклорна балада;
в)давньоруська билина?
5) Як називалася перша країна, до якої потрапив Гуллівер?
а) Блефуску;
б) Бробдінгнег;
в) Ліліпутія?
6) На якій рослині рахувала листя хвора Джонсі («Останній листок»)?
а) на березі;
б) на клені;
в) на плющі.
7) Що довелося робити хлопчикові Деві, щоб урятувати батька («Останній дюйм»)?
а) відбиватися від акул;
б) самостійно керувати літаком;
в) шукати воду.
8) Коли автор зустрівся зі своїм героєм («Доля людини»)?
а) перед Великою Вітчизняною війною;
б) під час Великою Вітчизняною війни;
в) після Великою Вітчизняною війни.
Конкурс № 2. Портретна галерея.
Впізнати за портретом героя, з якого твору, автора. Правильна відповідь - 1бал.
1) «Гарненький, з пружним і дебелим тільцем, [Роб], як тільки зіп’явся на ноги, одразу й понад усе уподобав блукати з батьком по лісу. А коли змужніла його рука, він навчився спритно натягати лук і пускати несхибну стрілу.»
2) «На зріст він майже на цілий мій ніготь вищий за всіх своїх придворних, і вже цього досить, щоб викликати шанобливий трепет. Риси його обличчя тверді й мужні, губи австрійські, ніс орлиний, шкіра оливково-смаглява, постать струнка, тулуб, руки та ноги пропорційні, рухи зграбні, постава велична. Він не такий уже молодий – йому двадцять вісім років і дев’ять місяців, - править щось із сім років – щасливо й здебільшого переможно.
3) « Лицарі й дами глядять на нього,
А він,спокійний, назад іде –
І гомін безмежний навколо росте
На честь його перемоги.»
4)«…був художником і жив на першому поверсі під ними. Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей», кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. У мистецтві … був невдахою. Сорок років тримав він у руках пензель, але й на крок не наблизився до своєї Музи , щоб хоч торкнутися краю мантії. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи…»
Конкурс №3 « Четверте зайве »
Знайти «зайвого» героя. За кожну правильну відповідь - 1 бал.
1) Князь Олег, Ілля Муромець, Соловій-розбійник, князь Володимир.
3) Айвенго, Ребекка, Седрік Сакс, Делорж.
3) Тарас Бульба, Остап, Богдан Хмельницький, Андрій.
4) Шерлок Холмс, Беррімор, сер Генрі, Берман.
Конкурс № 4 « Заморочки з бочки »
Зашифровані прізвища авторів. Їх потрібно розшифрувати. Правильна відповідь - 1 бал.
1) Долдждір
2) Вікмецич
3) Нішупк
4) Гіпкілн
Завдання виконати до 25.05.2020 року.
Урок зарубіжної літератури у 7 класі, дата проведення 19.05.2020 року.
Урок зарубіжної літератури у 7 класі, дата проведення 13.05.2020 року
Урок зарубіжної літератури у 7 класі, дата проведення 06.05.2020 року
Урок зарубіжної літератури у 7 класі, дата проведення 05.05.2020 року
Якості,
вчинки
|
Цитата
з твору
|
Працелюбність,
творче ставлення до праці
|
Вона
пошила для Летті темно-ро-
жевий костюмчик, про який Фанні
сказала, що він виглядає так, ніби
куплений у найдорожчій крамниці
в Кінгсбері
|
Урок зарубіжної літератури у 7 класі, дата проведення уроку 21.04.2020 року.
Завдання виконати до 23.04.2020 року
Завдання виконати до 20.04.2020 року
Урок зарубіжної літератури 7 клас, дата проведення уроку 14.04.2020 року
Що привернуло увагу Джипа у вітрині
|
Що купували у чарівній крамниці
|
Що принесли додому
|
«Яйце є –
яйця нема»,
«Лялька, яка
плаче, як жива»,
«Купи й дивуй
друзів», «Монета є – монети нема»,
«Чарівна
пляшка»
|
Чотири скляні
кульки,
«Купи й дивуй
друзів»,
«Яйце є –
яйця нема»,
«Лялька, яка
плаче, як жива»,
коробку з
олов’яними солдатиками
|
У трьох
коробках звичайні чудові олов’яні солдатики,
в четвертій –
«кошеня, маленьке, біле, жваве кошеня, дуже веселе, з чудовим апетитом»
|
31.03-01.04.2020 року
Комментариев нет:
Отправить комментарий