31.05.2022
Тема: Контрольний твір на тему: "Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ століття" або "Література постмодернізму".
Дорогі діти! Напишіть твір на одну з тем та надішліть на перевірку.
17.05.2022
Тема: Постмодернізм - одне із найяскравіших явищ останніх десятиліть ХХ століття - початку ХХІ століття.
РМ №;. Складання тез за темою "Постмодернізм - одне із найяскравіших явищ останніх десятиліть ХХ століття - початку ХХІ століття. "
Дорогі діти! Ознайомтеся з темою уроку та опрацюйте матеріал підручника з даної теми. Випишіть тези (саме головне) до теми у зошит.
03.05.2022, 10.05.2022
Тема: Позакласне читання. Макс Фріш. "Санта Крус"
Дорогі діти! Сьогодні у нас урок позакласного читання.
1. Ознайомтеся з відомостями про Макса Фріша за посиланням https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81_%D0%A4%D1%80%D1%96%D1%88
2. Прочитпайте твір М.Фріша "Санта Крус" або прослухайте за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/styslo-zl/printit.php?tid=5733
3. Домашнє завдання: Підготуйте коротке повідомлення про постмодернізм - одне із явищ в літературі ХХ-початку ХХІ століття.
26.04.2022
ТЕМА:Формування «театру
абсурду» як явища театрального авангарду в 1950-1960-х р.р.,його провідні
ознаки.Огляд здобутків митців («Гостина
старої дами» Ф.Дюрреманта, «Носороги»
Е.Йонеско, « Чекаючи на Годо» С.Беккета).Жанрові новації (драма-притча,трагікомедія
та ін.).
МЕТА:Формувати предметні та ключові компетентності:знати світоглядні та естетичні засади
«театру абсурду»,тлумачити поняття
«театр абсурду»;прагнення літературної освіти та загальнолюдського
самовдосконалення,естетичний смак,світогляд; створювати електронну
продукцію(мультимедійні презентації).
Дорогі діти! Ми розпочинаємо вивчати нову
тему «Література другої половини ХХ
століття – початку ХХІ століття».
Трагедія світових війн і тоталітарних
режимів призвела до ґрунтовних змін цивілізаційних засад людства. Виникла
зневіра в можливість побудови «ідеального світу», у розум людини та розумність
світобудови. Це викликало
кризу в культурній ситуації у світі другої половини XX — початку XXI століття.
Літературний процес другої половини XX століття визначається
потужним розвитком інтелектуальної тенденції та авангардистських явищ, а також
переходом від модернізму до постмодернізму.
Ознайомтеся з уривками п’єси Йонеску «Носороги».
Беранже. Не пригадую.
Жан. Жаль, жаль! Мені соромно
мати такого друга.
Беранже. Ви надто суворі…
Жан.А з вами по-людськи й не
можна!
Беранже. Послухайте, Жане. Я
не маю ніяких розривок, нуджусь у цьому місті, я не створений для… тієї
щоденної роботи в конторі, — цілих вісім годин, а влітку лише тритижнева
відпустка! А в суботу надвечір утома найбільша, і тоді, розумієте, щоб
забутися…
Жан. Любий мій, працюють усі,
і я теж, теж, як усі люди, щодня висиджую по вісім годин у конторі, я теж маю
лише двадцять один день відпустки на рік, та однак, однак подивіться на мене.
Хай йому біс, та треба тільки захотіти!
Беранже. Ох! Такої волі, як у
вас, більше ні в кого нема. А я ж нічого не роблю. Так, для життя я нічого не
роблю.
Жан. Але ж усі повинні
робити. Чи у вас якась вища натура?
Беранже. Я такого не думаю…
Жан (уриваючи). Я ціную вас,
та водночас, коли відкинути дурну соромливість, я вартий більше, ніж ви. Вища
людина — це та, що виконує свій обов'язок.
Беранже. Який обов'язок?
Жан. Свій обов'язок, скажімо,
службовий…
Беранже. Ага! Звичайно,
службовий обов'язок…
Жан. Де ви пиячили цієї ночі?
Якщо пам'ятаєте, звісно!
Беранже. В Августа, ми
відзначали ювілей нашого друга Августа…
Жан. Нашого друга Августа? А
мене й не запросили на ювілей нашого Августа…
У цей час звіддаля долинає,
проте швидко наближається шалений тупіт і сапання звірини, протяжне ревіння.
Беранже. Я не міг
відмовитись. Це було б нечемно…
Жан. А я хіба пішов?
Беранже. Воно й справді, але
ж вас не запросили!..
Подавальниця (вийшовши з
кав'ярні). Добридень, панове. Що п'ємо?
Звуки стають дуже гучними.
Жан (до Беранже, майже
кричить, щоб його можна було чути за отим гармидером, якого він ще не
усвідомлює). Еге ж, ніхто й не запрошував. Не пошанували. Хай там як, але запевняю,
що якби й запросили, я б туди не пішов, бо…
Шум уже нестерпний.
Що там коїться?
Чути, як дуже близько вчвал
біжить важка й могутня тварина, чути, як із свистом виривається повітря.
Та що це?
Подавальниця. Та що це?
Беранже, апатичний і далі,
здається, нічого й не чує і спокійно щось говорить Жанові про запросини; його
губи ворушаться, а що він каже, не чути.
Жан підскакує, його стілець
падає; дивлячись на лаштунки ліворуч, Жан показує пальцем, а розм'яклий Беранже
все сидить.
Жан. Ох! Носоріг!
Звуки, створювані твариною,
так само швидко й дальшають, так що вже можна розрізнити наступні слова; вся ця
сцена має гратися дуже швидко, з повторами: "Ох! Носоріг!"
Подавальниця. Ох! Носоріг!
Бакалійниця (вистромивши
голову з дверей крамниці). Ох! Носоріг! (До свого чоловіка, що в приміщенні).
Мерщій сюди, подивись, носоріг!
Усі дивляться вслід тварині
ліворуч.
Жан. Біжить куди очі спали,
мало вітрин не зачіпає!
Дайте усно відповіді на запитання:
-
Про що розмовляють персонажі?
-
-Що викликають у вас ці розмови?
|
Перегляньте відео «Театр абсурду» https://www.youtube.com/watch?v=_KFeuz9p2tw |
|
У 1950-60-х роках на зміну
екзистенціалізму у французькій літературі виникає абсурдизм.
4.Т.л-ри- Абсурд (значення) — Вікіпедія uk.wikipedia.org
Теорія літератури
«Театр абсурду»,
або драма абсурду — напрям у західноєвропейській
драматургії й театрі, який виник у середині XX століття. В абсурдистських
п’єсах світ зображений як безглузде, позбавлене логіки накопичення фактів,
учинків, слів і доль.
Термін «театр абсурду» набув
поширення завдяки праці англійського літературознавця Мартіна Ессліна «Театр
абсурду» (1961). Есслін об’єднав драматургів другої половини XX століття за
певними типологічними ознаками.
Ознаки «театру абсурду». Робота
зі схемою.
ü Основні положення, запозичені
діячами «театру абсурду» у філософів-екзистенціалістів, які вони відобразили у
своїх творах:
- ізольованість
людини від зовнішнього світу;
- індивідуалізм
і замкнутість;
- недосяжність
поставленої мети;
- непереможність
зла;
- неможливість
спілкування одне з одним;
- беззмістовність
активних дій.
У драмі «театру абсурду» нічого не відбувається, а те, що діється, —
незрозуміле, — чиниться невідомо чому й задля чого.
Екзистенційні традиції в «театрі абсурду»
У «театрі абсурду» не було «чистих» жанрів, тут панували «трагікомедія» і
«трагіфарс», «псевдодрама» і «комічна мелодрама». Драматурги-абсурдисти майже
одностайно стверджували, що комічне — трагічне, а трагедія — сміховинна.
Підкреслений алогізм, ірраціоналізм у вчинках персонажів, мозаїчна композиція
творів, гротеск, чорний гумор, іронія та буфонада в засобах творення стали
характерними прикметами такого мистецтва.
Перегляд
відеоролика. https://youtu.be/vSgfoQykb_A.
Домашнє завдання.
1.Створити
презентацію до теми «Театр абсурду».
2.Записати в зошит
основні тези до теми уроку.
Комментариев нет:
Отправить комментарий