Виконані завдання надсилайте на мою електронну
адресу оksana.zaika@ukr.net або у Viber
18.01.2021 року
Тема:Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки.
Різновиди роману ХІХ століття, національна своєрідність. Росія. Федір
Михайлович Достоєвський. Значення Ф.М.Достоєвського для розвитку
соціально-філософського і психологічного роману. Наслідування митцем традицій
М.В.Гоголя.
1.
Ознайомтеся з фактами біографії Ф.Достоєвського
Далекий предок Достоєвських, Данило
Ртищич, 1506 р. отримав село Достоєве на Берестейщині (територія нинішньої
Білорусі), від назви якого походить прізвище. Одна з гілок роду Достоєвських перебралася на Волинь.
Саме там мешкав Феодор Достоєвський, “прокуратор” князя Андрія Курбського,
згаданий у документах 1570-х рр. 1664 року в паперах села Секунь згадано ще
одного пана Достоєвського — власника сусіднього села Кличковичі.
1775 року Достоєвські
продали Кличковичі. Тоді Григорій Гомерович Достоєвський перебрався до Янушполя
(імовірно, під Житомиром), де прийняв сан священика. Його сини також мали
парафії на Поділлі: Ян — у селі Скала, Андрій — у селі Війтівці.
Андрій Достоєвський,
дід письменника, у 1782-1820 рр. був священиком, підписувався українською —
“Андрій”. Після нього у Війтівцях правив його син Лев (1820-1829). Другий син,
Михайло (батько письменника), навчався у Подільській семінарії у Шаргороді.
Звідти як одного з найкращих учнів його відправили на навчання до
Медико-хірургічної академії в Москву (після навчання став одним із найкращих
лікарів Маріїнської лікарні для бідних). До війни 1812 р. підписувався також
українською — “Михайло” і лише під час війни, будучи військовим лікарем, ставив
російський підпис — “Михаил”.
Могили Достоєвських є
у Кальнику (село в Україні, в Іллінецькому районі Вінницької області,
розташоване у місці злиття річок Кальнички й Собу).
Сам письменник улітку
1877 р. відпочивав та працював над романом “Брати Карамазови” в селі Малий
Прикіл (сьогодні — територія Малорибицької сільської ради Краснопільського
району на Сумщині).
За життя Достоєвського у культурному
російському середовищі точилися суперечки між принаймні двома політичними
течіями — слов’янофільством та західництвом, суть яких приблизно така:
прихильники першої стверджували, що майбутнє Росії полягає в народності,
православ’ї та самодержавстві; прихильники другої вважали, що росіяни мають у
всьому наслідувати європейців. І ті й інші розмірковували над історичною долею
Росії. Достоєвський же поділяв погляди літературної течії та громадської й
філософської думки, яке російською називається почвенничество. Він був
росіянином, нерозривно пов’язаним із народом, але при цьому не заперечував
досягнень культури й цивілізації Заходу. Проте погляди Достоєвського
розвивалися, і під час третього перебування за кордоном він остаточно став
переконаним монархістом.
Як зазначив сучасний філософ Олег Михайлович
Ноговіцин, Достоєвський є найяскравішим представником онтологічної, рефлексивної
поетики, що, на відміну від традиційної описової поетики, залишає персонаж
у певному сенсі вільним у своїх відносинах із текстом, який його описує, що
виявляється в усвідомленні героєм свого зв’язку з цим текстом та діях, цим
текстом обумовлених. Звідси вся парадоксальність, суперечливість і
непослідовність персонажів Достоєвського. якщо в традиційній поетиці персонаж
завжди перебуває у владі автора, завжди захоплений подіями (захоплений
текстом), тобто є цілком описовим, цілком уключеним у текст, цілком зрозумілим,
залежним від причин та наслідків, руху оповіді, то в онтологічній поетиці ми
вперше стикаємося з персонажем, який намагається чинити опір текстуальним
стихіям, своїй підвладності тексту, намагаючись його “переписати”. За такого
підходу письменство є не описом персонажа в різноманітних ситуаціях і
положеннях у світі, а співпереживанням його трагедії — у його свавільному
небажанні прийняти текст (світ), у його нездоланній надмірності щодо цього
тексту (світу), потенційній нескінченності. Уперше на таке особливе ставлення
Достоєвського до своїх персонажів звернув увагу Михайло Михайлович Бахтін,
видатний російський культуролог, філософ, теоретик європейської культури й
літератури, творець нової теорії європейського роману.
2. Прочитайте
матеріал підручника на ст..142-145 та складіть хронологічну таблицю життя і
творчості письменника.
Домашнє завдання: читати
роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, повторити поняття жанр роману та
різновиди роману.
11.01.2021 року
Тема: Позакласне
читання. Тумас Йоста Транстремер.
Лірика. Розмаїття тем і жанрів його лірики. Актуальні проблеми сьогодення та
образ сучасної людини в поезії Т.Й.Транстремера.
1. Ознайомтеся
з біографією поета.
Томас (Тумас) Йоста Транстремер
народився 15 квітня 1931 р. у Стокгольмі в інтелігентній родині: мати була
шкільною вчителькою, а батько — журналістом. Дитинство поета припало на час
Другої світової війни, коли Швеція опинилася в ізоляції. Як писав сам поет,
хлопчиною він був схожий на такого собі маленького професора, який цікавився
перебігом військових подій і пильно стежив за тим, що відбувалося довкола.
Після закінчення гімназії майбутній поет навчався у Стокгольмському
університеті, студіював історію літератури та релігій, а також психологію.
За основним фахом — лікар-психолог,
працював спочатку у в’язниці для неповнолітніх, згодом — з інвалідами, що
втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва, ув’язненими й
наркоманами. Професійний піаніст.
Найвпливовіший скандинавський поет
останніх десятиліть.
Почав писати у 13 років. Коли у 1954 р.
вийшла друком дебютна збірка митця «17 віршів», у якій, за фігуральним висловом
критики, образи буквально вистрибували зі сторінок юного генія, Тумаса
Транстремера проголосили «головною надією шведської поезії». Музика й природа —
такими є провідні мотиви цієї збірки. Поезія, водночас загадкова і ясна, що
виражала захоплення життям, була просякнута християнськими мотивами. Через
десятиліття митець став уже головним поетом не лише Швеції, а й усієї
Скандинавії.
1993 року оприлюднив стислу
автобіографію («Спогади споглядають на мене»).
«Політичні» поети 1970-х рр.
звинувачували Транстремера у відстороненні від власної традиції й політичних
процесів. Проте поет творив у межах модерністських, експресіоністських і
сюрреалістичних тенденцій поезії ХХ ст. Його зрозумілі картини повсякденного
життя та природи змальовують містичну проникливість універсальних аспектів
людського розуму.
На початку 1990-х рр. митця паралізувало
внаслідок інсульту, але він навчився писати лівою рукою та навіть виконувати
музику для лівої руки на фортепіано, часто написану спеціально для нього
західноєвропейськими композиторами.
Транстремер — автор 12 книг віршів і
прози. Твори поета перекладено 60 мовами світу. Його остання робота, збірка
віршів «Велика таїна», вийшла друком 2004 р.
6 жовтня 2011 р. Нобелівський комітет
оголосив про присудження премії з літератури Томасові Транстремеру.
Окрім того, Транстремер здобув Поетичну
премію видавництва Бонніер, Міжнародну премію в галузі літератури (Нойштадт),
Премію Петрарки (Німеччина), Золотий вінок Струзьких вечорів поезії, Шведську
премію Міжнародного поетичного форуму та ін.
Помер 26 березня 2015 р.
Переклала деякі твори Т. Транстремера
українською сучасна поетеса Юлія Юріївна Мусаковська. На жаль, видавали друком
їх фрагментарно (здебільшого в журналі «Всесвіт»).
2. Прочитайте
твори, що подані нижче
ДО-МАЖОР
Коли він ішов по вулиці після побачення,
сніг кружляв у повітрі.
Зима прийшла,
поки вони кохалися.
Ніч світилася білим.
Від радості він ішов швидко.
Ціле місто схилялося перед ним.
Усмішки перехожих —
всі посміхалися за піднятими комірами.
Було так вільно!
І всі знаки питання почали співати про
присутність бога.
Так він думав.
Музика звільнилась
і вийшла у шалений снігопад
довгими кроками.
Все було на шляху до ноти «до».
Тремтячий компас вказував на «до».
Година понад стражданнями.
Було так легко!
Всі посміхалися за піднятими комірами.
Т. Транстремер (переклад Ю. Ю.
Мусаковської)
СПОГАДИ БАЧАТЬ МЕНЕ
Червневий ранок, коли зарано
прокидатись, але запізно, щоб знову
заснути.
Я мушу вийти надвір у зелень, яка
заповнена
спогадами, і вони проводжають мене
поглядами.
Їх не видно, вони повністю зливаються
із фоном, бездоганні хамелеони.
Вони так близько, що я чую їхнє дихання,
хоча й пташині співи оглушують.
Т.
Транстремер (переклад Ю. Ю. Мусаковської)
ШТОРМ
Зненацька мандрівник зустрічає
старий великий дуб, який — мов
скам’янілий лось,
із кроною завширшки з милю, перед
чорно-зеленою
фортецею вересневого моря.
Північний шторм. Це в той час, коли
зріють
ґрона горобини. Пробудженому в пітьмі
чується, як сузір’я б’ють копитами у
своїх стійлах
високо над деревами.
Т.
Транстремер (переклад Ю. Ю. Мусаковської)
РАНОК І В’ЇЗД
Морська чайка — шкіпер сонця — керує
своїм польотом.
Під нею — вода.
Зараз світ іще дрімає,
наче багатоколірний камінь у воді.
Незрозумілі дні. Дні —
наче письмо ацтеків!
Музика. І я стою, ув’язнений
у цьому гобелені,
з піднятими руками — як фігура
з народної творчості.
Т. Транстремер (переклад
Ю. Ю. Мусаковської)
Знайдіть та випишіть у зошити
антитезу.
Домашнє
завдання: розгорнута відповідь на питання:
«Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Транстремер — один із найвизначніших
поетів сучасності? Чому?»
30.12.2020
Тема
Контрольна робота. Твір на одну з тем: «Дійсність у шатах казки» (Е.Гофман «Крихітка
Цахес на прізвисько Цинобер), «Всі бурі витримав наш коро біль, сміливців лаври
ждуть…» (за поезією В.Вітмена), «Прекрасним є лише те, що нікому й нічого не
служить…» (Т.Готье) (за творчістю російських поетів «чистого мистецтва».
Роботи виконати в цей же день на уроці та надіслати для перевірки
Хто
здав роботи, тим не писати.
Домашнє
завдання: позакласне читання. Тумас Йоста Транстремер. Лірика.
https://history.vn.ua/pidruchniki/kovbasenko-world-literature-10-class-2018-profile-level/20.php
https://scribble.su/zarub_ukr/zarub-lit-10-kadobyanska/34.html
10 клас 21.12.2020
Тема: Розвиток мовлення
(письмово). Ідейно-художній аналіз віршів В.Вітмена.
Завдання: зробити
письмово ідейно-художній аналіз будь-якої поезії В.Вітмена із збірки «Листя
трави».
Перед написанням уважно
ознайомтеся з пам’яткою!
ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ
ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
Віршована форма:
Тема (про що розповідає автор)
Ідея (основна думка) – (для чого
автор створює свій твір)
Жанр: малі форми, вірш, пісня,
гумореска, поема, драма
Художні засоби (дивись внизу)
Композиція (якщо є) (див. в прозовій
формі)
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
Епітет: лагідна
усмішка, золотокоса осінь
Порівняння: міцний, як
дуб
Уособлення: весна
прийшла
Метафора: час летить,
листя шепоче
Риторичні питання,
оклики (не потребують відповіді)
Рефрен – приспів,
повторювані рядки
Анафора – єдинопочаток
(Світає… Світає…)
Епіфора – єдинокінець
(…і я не знаю лиш себе! … і я не знаю
лиш себе!)
Алегорія (в байці):
Лисиця уособлює хитрість, заєць – боягузливість
Гіпербола
(перебільшення): одним махом вирвав дуба
Літота (применшення):
Гуллівер схилив голову в покорі перед ліліпутами
Діалектизми: легінь
(парубок), файно (гарно)
Неологізми (нові
слова): інтерактивний
Застарілі слова:
вельможа, вуста
Гумор (добрий), сатира
(злий), пародія
Паралелізм (схожий стан
природи та настрою людини)
Урок зарубіжної літератури у 10 класі, дата проведення 13.05.2020 року
Урок зарубіжної літератури у 10 класі, дата проведення 06.05.2020 року.
- Імпресіонізм;
- Сугестія;
- Верлібр;
- Драма-феєрія;
Урок зарубіжної літератури у 10 класі, дата проведення 29.04.2020 року
Урок зарубіжної літератури у 10 класі, дата проведення уроку 22.04.2020 року
Елемент
композиції
|
Короткий
зміст
|
Експозиція
драми
|
Діти
бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось
приніс їм у Різдвяний вечір, та цього не стало, і голодні діти дивляться у
вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки
|
Зав’язка
драми
|
Поява Феї.
Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої онучки, яка
хоче бути щасливою
|
Розвиток
дії драми
|
Пов’язаний
із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву — всемогутності
людини. Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг
людини, проголосив, що «людина — це все». У третій картині, дія якої
відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми
дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’яті.
Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла — Війни, Хвороби, Жахи, Привиди. У п’ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу. Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом Феї діти повинні йти на цвинтар. У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття. Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства — це символ людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти |
Кульмінація
драми
|
Збагачені
духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства
Майбутнього — щасливу країну дітей, які ще не народилися
|
Розв’язка
драми
|
Одинадцята
картина — «Прощання».
У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати абсолютною, а процес пізнання — завершеним. Зупинка — смерть пізнання. Синій птах у клітці — символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у невтомних пошуках істини |
Епілог
|
Дванадцята
картина. В останній картині п’єси драматург підкреслює зв’язок казкових
ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання — нескінченний. Істину не
можна пізнати раз і назавжди
|
Урок зарубіжної літератури 10 клас, дата проведення уроку 15.04.2020 року
Період творчості
|
Основні події
|
Бельгійський
|
■ 1883 р.— перший вірш;
■ 1888 р.— поетична збірка
“Оранжереї”;
■ 1889 р.— “Принцеса Мален” —
перша п’єса, збірка віршів “Теплиці”;
■ 1896 р.— збірка “12 пісень”
|
Французький
|
■ 1890 р.— одноактні п’єси
“Непрошена”, “Сліпі”;
■ 1892 р.— драма “Пелеас і
Мелісанда”;
■ 1896 р.— “Скарб смиренних”
|
|
Провідні теми творчості: смерть і значення людського
життя, місце й роль людини в суспільстві, в історії. “Театр смерті” —
дія містично-символічна, відбувається в умовних обставинах; не має конкретних
ознак дії та часу; головне — передчуття; присутність Смерті, Невідомого
(Бога); прагнення знайти ідеал; переважання темних кольорів; персонажі
позбавлені індивідуальних рис
|
||
Пізній
|
1908 р.— “Синій птах” (герої подорожують світом у пошуках
щастя, а знаходять його у себе вдома)
|
|
У пізніх п’єсах Метерлінк звертався до біблійних, казкових
та історичних сюжетів. Мотив смерті постійно присутній у творах письменника,
а в пізній творчості зростає захоплення містикою й окультизмом.
У філософських есе Метерлінк звертається до філософії й
естетики символізму. У найвідоміших філософських творах “Життя бджіл” (1901),
“Життя термітів” (1926) і “Життя мурашок” (1930) письменник намагався
пояснити життя та діяльність людини за допомогою аналогій із природою.
|
01.04.2020 року
Комментариев нет:
Отправить комментарий